Біжу дорогою життя із мокрим карком. Перепочити кличе час мене - та ні ж! Веретеном літа накручуються шпарко, А я жену себе дедалі ще скоріш.
Бо є бажання іще встигнути багато. То ж прошу Бога щиросердно: "Поможи". А тут ще й бісик у мені твердить затято: Мета узгоджена: -Біжи... Біжи... Біжи...
Категорія: Поезія | Додав: Serward (24.02.2010)
| Автор: Євген Гущин
Переглядів: 109
| Теги:
| Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
