Шаг - Поезія - Творчість - Матеріали - Цитадель
Цитадель  
Час Цитаделі: 18:28, 5.9.2010
Вітаю тебе, Гість
Брама | Реєстрація | Вхід
 
 
Головна » Творчість » Поезія

Шаг
Шаг
За шагом
Умирает любовь.
Все
Напрасно
Разбивается вновь.
Соленый дождь
Бежит по щекам.
Мокрый асфальт………
Никому не отдам!

Ветер насквозь.
Душа на распашку.
Я не боюсь,
Потому что не страшно.
Терять больше нечего.
Незачем ждать.
Рисковать так легко,
Не боюсь погибать.

Тебя больше нет…
Ужасно холодно так…
Не могу дышать…
Но мне плевать.

Раз летать не судьба,
Буду в аду заправлять.
Обжигать, пытать,
Слезами бокал наполнять.

За тебя, любовь моя,
Буду его поднимать.

Дыханье твое,
Твои глаза
Согревают теперь
Не меня.
Бороться?
Больше не за что.
Нечего ждать.
Теперь
По своим правилам
Буду играть.

Пускай жестока.
Пускай неправа.
Простите меня,
Но без любви его
Сошла с ума…

Категорія: Поезія | Додав: Angel_of_doubt (28.08.2009) | Автор: Angel_of_doubt
Переглядів: 204 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
 
Логін:
Пароль:

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Мешканців: 0

Центр Леся Курбаса

 
Український рейтинг TOP.TOPUA.NET Зірка з неба © Цитадель, 2007-2010