Що впали додолу, згоріли. Я в темряву ніжну загляну, лягаю Як квіти, що тихо зомліли В руках. Залиш мене люба, благаю!
А ти холодна Пані стомлених речей! Ріж мене доле, пий мене доле. я п'яний, розіп'ятий в блакиті очей я осінь думок, я скошене поле…
Брно 02.2009
